Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей або поради американського психолога Віктора Клайна

Правило 1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче

Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її.

Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову.

Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютероманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.

Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не лише повсякчас пояснюйте «що таке добре, а що – погано», а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки. Прикладом повинні бути ви самі.

Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю . Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити, що йдучи на роботу чи повертаючись додому, тато – мама цілуються – це сімейний ритуал.

Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Якщо ви живете на соціально – психологічному смітнику, дітям важко бути вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянд.

Правило 8. Будьте вимогливими. Але не будьте тиранами. Розумними і слухняними діти стають не відразу, на це треба витратити роки.

Правило 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами.

Правило 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, нехай вчаться на власних помилках.

РЕКОМЕНДУЄМО БАТЬКАМ

• Радійте вашому сину, дочці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.

• Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи.

• Встановіть чітко визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте як найбільше предметів, їхніх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими.

• Говоріть чітко, ясно.

• Будьте терплячі.

• Спочатку запитуйте "Що", а потім "Навіщо і чому".

• Щодня читайте дитині й обговорюйте прочитане.

• Заохочуйте в дитині прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома.

• Збирайте платівки, касети, диски із записами улюблених пісеньок, віршів, казок та мультфільмів дитини: нехай вона слухає і дивиться їх знову і знову.

• Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати та ін.)

• Регулярно водіть дитину в бібліотеку.

• Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет, журналів, книг.

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Чимось займайтеся разом усією родиною.

• Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище, адресу.

НЕ РЕКОМЕНДУЄМО

• Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.

• Не ставте занадто багато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.

• Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.

• Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби".

• Не говоріть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона синя".

• Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності інших людей.

• Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.

• Не очікуйте від дитини розуміння:

-          усіх логічних правил;

-          усіх ваших почуттів;

-          абстрактних міркувань і пояснень

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині вперед чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із сусідами, ані з її приятелями чи родичами.

• Частіше радьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з пи


Азбука для батьків

А – азбуку виховання повинні знати всі батьки.

Б – будьте при дітях витримані у своїх вчинках та словах.

В – вас запитує дитина – уважно вислухайте і дайте відповідь.

Г – говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д– дайте можливість дитині виявити самостійність.

Є – єдність між вихователями, класними керівниками, усіма педагогами та членами сім’ї – запорука успішного виховання.

Ж – життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

З – знайте: основи виховання закладаються з раннього віку.

І – ігри для дитини – запорука здоров’я і нормального фізичного розвитку.

К – корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л – лялька і м’яч – улюблені і найкращі іграшки для дітей.

М – мама і мир – найдорожче для дітей.

Н – ніколи не говоріть дітям неправду.

О – одяг дітей має бути охайним.

П – прагніть поводитись із дітьми завжди справедливо.

Р – розмовляйте з дітьми частіше, співайте, смійтеся, відпочивайте.

С – слідкуйте за своєю поведінкою, бо діти наслідують нас.

Т – трудитись навчайте дітей з раннього віку.

У – успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї.

Ф – фізкультура для дитини має бути улюбленим уроком.

Х – хай дитина завжди відчуває інтерес до себе.

Ц – цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

Ч – частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона – перший учитель вашої дитини.

Ш – шум – ворог здоров’я дитини.

Щ – щастя і радість у ваших руках.

Я – якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, доброю, чесною, ставилась до всіх з любов’ю, то намагайтеся дотримуватись усіх цих порад самі.


Поради психолога батькам щодо успішного навчання дітей

1. Дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньо сімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитися її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями та способами їх задоволення.

3.Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідуванні нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати в дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я, культивувати розуміння обов’язку, допомагати в майбутньому своїм престарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям утримувати свою сім’ю.

5. Компетентно й педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, докучливості, залякування, з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, токсикомани, алкоголіки). Намагатись, аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії, з вулиці тощо.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин.

7. Розвивати й заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію, власні переконання; навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами, алкоголем тощо.

8. Підтримувати постійний зв’язок зі школою, іншими виховними структурами суспільства, допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.

9. Знати й уміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин, алкоголю тощо (зміни фізичного стану, поведінки, активності тощо).

10. Бути готовими до консультацій із педагогами, психологами, медиками; до відвертої та спокійної розмови з дитиною; до прийняття певних дисциплінарних рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини й контактування її з підозрілими товаришами. Первинною профілактичною роботою стає якомога повна інформація про фізичне, психологічне й духовне здоров’я людини, його збереження.


Гігієнічні вимоги до шкільного ранця першокласника та молодшого школяра:

  • конструкція - стійкої форми;
  • спинка напівжорстка, з масажними профілями;
  • ширина плечового ременя - 400-450 мм;
  • висота передньої стінки-220-260 мм;
  • ширина ранця - 60-100 мм;
  • довжина ранця - 300-360 мм;
  • матеріал - міцний, яскравий, водовідштовхувальний, повинен мати санітарно-епідеміологічний висновок на гігієнічну безпеку.

Вага ранця з навчальним комплектом:

  • 1-2 класи - не більше 2,2 кг;
  • 3-4 класи - не більше 3,2 кг;
  • вага ранця - не більше 700 г.

В якості орієнтовного тесту для перевірки відповідності ваги ранця до ваги дитини є оптимальне співвідношення - 1: 10.

Наприклад: вага дитини - 27 кг. Вага ранця з учнівським комплектом - 2 кг 700 г.